Bokmålsordboka
imøtekomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å imøtekomme | imøtekommer | imøtekom | har imøtekommet | imøtekom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| imøtekommen + іменникimøtekommet + іменник | imøtekommet + іменник | den/det imøtekomne + іменник | imøtekomne + іменник | imøtekommende |
Значення та вживання
gå med på;
oppfylle
Приклад
- vi kan ikke imøtekomme alle ønsker