Bokmålsordboka
implantere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å implantere | implanterer | implanterte | har implantert | implanter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| implantert + іменник | implantert + іменник | den/det implanterte + іменник | implanterte + іменник | implanterende |
Походження
fra fransk; av latin im- og plantare ‘plante’Значення та вживання
operere inn et organ eller fremmed stoff i levende vev
Приклад
- implantere silikon i brystene;
- hjertepasienter som får implantert pacemaker