Bokmålsordboka
immatrikulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å immatrikulere | immatrikulerer | immatrikulerte | har immatrikulert | immatrikuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| immatrikulert + іменник | immatrikulert + іменник | den/det immatrikulerte + іменник | immatrikulerte + іменник | immatrikulerende |
Походження
av middelalderlatin immatriculare ‘føre inn i matrikkel’Значення та вживання
registrere som student ved universitet eller høyskole
Приклад
- hun ble immatrikulert ved universitetet i Oxford