Bokmålsordboka
imbesil
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| imbesil | imbesilt | imbesile | imbesile |
Походження
gjennom fransk; fra latin imbecillus ‘veik, sykelig’Значення та вживання
tåpelig, dum;
idiotisk
Приклад
- en gjeng imbesile medarbeidere;
- en imbesil forbikjøring