Bokmålsordboka
iføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å iføre | ifører | iførte | har iført | ifør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| iført + іменник | iført + іменник | den/det iførte + іменник | iførte + іменник | iførende |
Значення та вживання
kle i
Приклад
- iføre seg sin nye kjole;
- de møtte opp iført sportsutstyr