Bokmålsordboka
håndfast, handfast
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| handfast | handfast | handfaste | handfaste |
| håndfast | håndfast | håndfaste | håndfaste |
Значення та вживання
Приклад
- håndfaste bevis;
- håndfast kunnskap;
- håndfaste resultater
- om person: bestemt (2), resolutt
Приклад
- det trengs en håndfast person i ledelsen
- brukt som adverb
- politiet opptrådte håndfast, men korrekt