Bokmålsordboka
høve 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å høve | høver | høvde | har høvd | høv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| høvd + іменник | høvd + іменник | den/det høvde + іменник | høvde + іменник | høvende |
Походження
norrønt hǿfaЗначення та вживання
Приклад
- akevitt høver godt til spekemat
Фіксовані вирази
- høve segpasse seg, anstå seg
- jeg ringer hvis det høver seg