Bokmålsordboka
hølje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hølje | høljer | hølja | har hølja | hølj! |
| høljet | har høljet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hølja + іменник | hølja + іменник | den/det hølja + іменник | hølja + іменник | høljende |
| høljet + іменник | høljet + іменник | den/det høljede + іменник | høljede + іменник | |
| den/det høljete + іменник | høljete + іменник | |||
Походження
norrønt hyljaЗначення та вживання
særlig om regn: styrte ned i strie strømmer
Приклад
- regnet høljer ned