Bokmålsordboka
hyre 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hyre | hyrer | hyra | har hyra | hyr! |
| hyret | har hyret | |||
| hyrte | har hyrt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hyra + іменник | hyra + іменник | den/det hyra + іменник | hyra + іменник | hyrende |
| hyret + іменник | hyret + іменник | den/det hyrede + іменник | hyrede + іменник | |
| den/det hyrete + іменник | hyrete + іменник | |||
| hyrt + іменник | hyrt + іменник | den/det hyrte + іменник | hyrte + іменник | |
Походження
av lavtysk huren ‘leie’Значення та вживання
ansette, særlig på skip;
gi hyre (1, 1)
Приклад
- hyre et mannskap
Фіксовані вирази
- hyre segta hyre (1, 1) på fartøy