Bokmålsordboka
hundse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hundse | hundser | hundsa | har hundsa | hunds!hundse! |
| hundset | har hundset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hundsa + іменник | hundsa + іменник | den/det hundsa + іменник | hundsa + іменник | hundsende |
| hundset + іменник | hundset + іменник | den/det hundsede + іменник | hundsede + іменник | |
| den/det hundsete + іменник | hundsete + іменник | |||
Походження
av tysk hunzen ‘behandle som en hund’Значення та вживання
behandle noen hensynsløst eller foraktelig
Приклад
- bli hundset av de andre;
- ikke la seg hundse