Bokmålsordboka
apportere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å apportere | apporterer | apporterte | har apportert | apporter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| apportert + іменник | apportert + іменник | den/det apporterte + іменник | apporterte + іменник | apporterende |
Вимова
aporteˊreПоходження
gjennom fransk; fra latin ad ‘til’ og portare ‘bære’Значення та вживання
om hund: bringe, hente nedlagt vilt eller kastet gjenstand tilbake til eieren