Bokmålsordboka
holke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å holke | holker | holka | har holka | holk! |
| holket | har holket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| holka + іменник | holka + іменник | den/det holka + іменник | holka + іменник | holkende |
| holket + іменник | holket + іменник | den/det holkede + іменник | holkede + іменник | |
| den/det holkete + іменник | holkete + іменник | |||
Значення та вживання
sette holk (1, 1) på (for eksempel et skaft)