Bokmålsordboka
hinke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hinke | hinker | hinka | har hinka | hink! |
| hinket | har hinket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hinka + іменник | hinka + іменник | den/det hinka + іменник | hinka + іменник | hinkende |
| hinket + іменник | hinket + іменник | den/det hinkede + іменник | hinkede + іменник | |
| den/det hinkete + іменник | hinkete + іменник | |||
Походження
norrønt hinkaЗначення та вживання
- gå haltende
Приклад
- halte og hinke;
- komme hinkende på krykker
- hoppe på ett bein
Приклад
- hinke paradis