Bokmålsordboka
hie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hie | hier | hia | har hia | hi! |
| hiet | har hiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hia + іменник | hia + іменник | den/det hia + іменник | hia + іменник | hiende |
| hiet + іменник | hiet + іменник | den/det hiede + іменник | hiede + іменник | |
| den/det hiete + іменник | hiete + іменник | |||
Походження
jamfør norrønt híðast; av hi (1Значення та вживання
gå i hi
Фіксовані вирази
- hie seglegge seg i hi