Bokmålsordboka
henstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henstå | henstår | henstohenstod | har henstått | henstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| henstått + іменник | henstått + іменник | den/det henståtte + іменник | henståtte + іменник | henstående |
Значення та вживання
bli værende i samme tilstand
Приклад
- saken får henstå uavgjort