Bokmålsordboka
henstille
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henstille | henstiller | henstilte | har henstilt | henstill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| henstilt + іменник | henstilt + іменник | den/det henstilte + іменник | henstilte + іменник | henstillende |
Значення та вживання
oppfordre høflig;
Приклад
- ordstyreren henstilte til forsamlingen å holde seg i ro