Bokmålsordboka
henrykke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henrykke | henrykker | henrykka | har henrykka | henrykk! |
| henrykket | har henrykket | |||
| henrykte | har henrykt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| henrykka + іменник | henrykka + іменник | den/det henrykka + іменник | henrykka + іменник | henrykkende |
| henrykket + іменник | henrykket + іменник | den/det henrykkede + іменник | henrykkede + іменник | |
| den/det henrykkete + іменник | henrykkete + іменник | |||
| henrykt + іменник | henrykt + іменник | den/det henrykte + іменник | henrykte + іменник | |
Значення та вживання
Приклад
- han henrykker alle med sin virtuositet;
- henrykkes over noe