Bokmålsordboka
henhøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henhøre | henhører | henhørte | har henhørt | henhør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| henhørt + іменник | henhørt + іменник | den/det henhørte + іменник | henhørte + іменник | henhørende |
Значення та вживання
høre inn under;
høre til
Приклад
- saken henhører under Justisdepartementet;
- det som henhører til kontraktsretten
Фіксовані вирази
- alt til faget henhørendealt som hører til
- en actionfilm med biljakter og alt til faget henhørende