Bokmålsordboka
hegne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hegne | hegner | hegna | har hegna | hegn! |
| hegnet | har hegnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hegna + іменник | hegna + іменник | den/det hegna + іменник | hegna + іменник | hegnende |
| hegnet + іменник | hegnet + іменник | den/det hegnede + іменник | hegnede + іменник | |
| den/det hegnete + іменник | hegnete + іменник | |||