Bokmålsordboka
adoptere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å adoptere | adopterer | adopterte | har adoptert | adopter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| adoptert + іменник | adoptert + іменник | den/det adopterte + іменник | adopterte + іменник | adopterende |
Вимова
adopteˊreПоходження
av latin adoptare, av ad ‘til’ og optare ‘velge’Значення та вживання
- ta til seg som sitt eget barn
Приклад
- søke om å adoptere et barn
- ta opp, godkjenne
Приклад
- adoptere et forslag
Фіксовані вирази
- adoptere bortgi fra seg et barn til adoptivforeldre