Bokmålsordboka
habengut
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et habengut | habengutet | habengut | habengutahabengutene |
Походження
av tysk Hab und Gut ‘eiendom og gods’Значення та вживання
eiendeler, løsøre
Приклад
- selge alt sitt habengut og dra av sted