Bokmålsordboka
gurgle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gurgle | gurgler | gurgla | har gurgla | gurgl!gurgle! |
| gurglet | har gurglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gurgla + іменник | gurgla + іменник | den/det gurgla + іменник | gurgla + іменник | gurglende |
| gurglet + іменник | gurglet + іменник | den/det gurglede + іменник | gurglede + іменник | |
| den/det gurglete + іменник | gurglete + іменник | |||