Bokmålsordboka
gulne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gulne | gulner | gulna | har gulna | guln!gulne! |
| gulnet | har gulnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gulna + іменник | gulna + іменник | den/det gulna + іменник | gulna + іменник | gulnende |
| gulnet + іменник | gulnet + іменник | den/det gulnede + іменник | gulnede + іменник | |
| den/det gulnete + іменник | gulnete + іменник | |||
Значення та вживання
bli gul(ere)
Приклад
- løvet gulner;
- papirene har gulnet