Bokmålsordboka
gulke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gulke | gulker | gulka | har gulka | gulk! |
| gulket | har gulket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gulka + іменник | gulka + іменник | den/det gulka + іменник | gulka + іменник | gulkende |
| gulket + іменник | gulket + іменник | den/det gulkede + іменник | gulkede + іменник | |
| den/det gulkete + іменник | gulkete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
Приклад
- gulke opp maten