Bokmålsordboka
gufse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gufse | gufser | gufsa | har gufsa | gufs! |
| gufset | har gufset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gufsa + іменник | gufsa + іменник | den/det gufsa + іменник | gufsa + іменник | gufsende |
| gufset + іменник | gufset + іменник | den/det gufsede + іменник | gufsede + іменник | |
| den/det gufsete + іменник | gufsete + іменник | |||
Значення та вживання
blåse (kaldt)
Приклад
- det gufset fra vinduet