Bokmålsordboka
grunnløs, grunnlaus
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| grunnlaus | grunnlaust | grunnlause | grunnlause |
| grunnløs | grunnløst | grunnløse | grunnløse |
Значення та вживання
uten grunnlag, uberettiget
Приклад
- grunnløse beskyldninger;
- grunnløs kritikk