Bokmålsordboka
grumse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grumse | grumser | grumsa | har grumsa | grums! |
| grumset | har grumset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grumsa + іменник | grumsa + іменник | den/det grumsa + іменник | grumsa + іменник | grumsende |
| grumset + іменник | grumset + іменник | den/det grumsede + іменник | grumsede + іменник | |
| den/det grumsete + іменник | grumsete + іменник | |||
Значення та вживання
- gjøre grumsete (1) og uklar
Приклад
- grumse opp bunnfallet
- gjøre dårlig, uklar eller uverdig;jamfør grums (2)
Приклад
- tvilen begynte å grumse det til for dem;
- verdiene grumses til av egoisme