Bokmålsordboka
griljere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å griljere | griljerer | griljerte | har griljert | griljer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| griljert + іменник | griljert + іменник | den/det griljerte + іменник | griljerte + іменник | griljerende |
Походження
fra fransk; av grillЗначення та вживання
vende stykker av kjøtt eller fisk i egg og griljermel og deretter steke eller smultkoke