Bokmålsordboka
gravitere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gravitere | graviterer | graviterte | har gravitert | graviter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gravitert + іменник | gravitert + іменник | den/det graviterte + іменник | graviterte + іменник | graviterende |
Значення та вживання
- bli påvirket av gravitasjonen fra
- bli tiltrukket av;bevege seg mot
Приклад
- de graviterer mot hverandre