Bokmålsordboka
godvillig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| godvillig | godvillig | godvillige | godvillige |
Значення та вживання
som skjer av egen vilje;
uten press;
uten å gjøre motstand
Приклад
- tyven lot seg ta godvillig