Bokmålsordboka
godte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å godte | godter | godta | har godta | godt! |
| godtet | har godtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| godta + іменник | godta + іменник | den/det godta + іменник | godta + іменник | godtende |
| godtet + іменник | godtet + іменник | den/det godtede + іменник | godtede + іменник | |
| den/det godtete + іменник | godtete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- godte segglede seg (av skadefryd)
- godte seg over andres uhell og tabber