Bokmålsordboka
godsnakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å godsnakke | godsnakker | godsnakka | har godsnakka | godsnakk! |
| godsnakket | har godsnakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| godsnakka + іменник | godsnakka + іменник | den/det godsnakka + іменник | godsnakka + іменник | godsnakkende |
| godsnakket + іменник | godsnakket + іменник | den/det godsnakkede + іменник | godsnakkede + іменник | |
| den/det godsnakkete + іменник | godsnakkete + іменник | |||
Значення та вживання
snakke beroligende, vennlig eller innsmigrende
Приклад
- godsnakke med noen