Bokmålsordboka
gjenvelge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjenvelge | gjenvelger | gjenvalgte | har gjenvalgt | gjenvelg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenvalgt + іменник | gjenvalgt + іменник | den/det gjenvalgte + іменник | gjenvalgte + іменник | gjenvelgende |
Значення та вживання
velge på nytt
Приклад
- lederen ble gjenvalgt for en ny periode