Bokmålsordboka
gjenløse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjenløse | gjenløser | gjenløste | har gjenløst | gjenløs! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenløst + іменник | gjenløst + іменник | den/det gjenløste + іменник | gjenløste + іменник | gjenløsende |
Походження
opprinnelig ‘løse ut av fangenskap’Значення та вживання
i religiøst språk: frelse (2, 2), forløse (1)