Bokmålsordboka
gjenkalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjenkalle | gjenkaller | gjenkalte | har gjenkalt | gjenkall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenkalt + іменник | gjenkalt + іменник | den/det gjenkalte + іменник | gjenkalte + іменник | gjenkallende |
Значення та вживання
kalle fram fra minnet;
Приклад
- han gjenkalte gamle minner