Bokmålsordboka
gjenge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjenge | gjenger | gjenga | har gjenga | gjeng! |
| gjenget | har gjenget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenga + іменник | gjenga + іменник | den/det gjenga + іменник | gjenga + іменник | gjengende |
| gjenget + іменник | gjenget + іменник | den/det gjengede + іменник | gjengede + іменник | |
| den/det gjengete + іменник | gjengete + іменник | |||
Значення та вживання
lage gjenge (1, 2)
Приклад
- gjenge opp skruer;
- bolten er dårlig gjenget