Bokmålsordboka
gjenfinne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjenfinne | gjenfinner | gjenfant | har gjenfunnet | gjenfinn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenfunnen + іменникgjenfunnet + іменник | gjenfunnet + іменник | den/det gjenfunne + іменник | gjenfunne + іменник | gjenfinnende |
Значення та вживання
finne igjen
Приклад
- vi må gjenfinne entusiasmen;
- motivet gjenfinnes i nyere litteratur