Bokmålsordboka
gispe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gispe | gisper | gispa | har gispa | gisp! |
| gispet | har gispet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gispa + іменник | gispa + іменник | den/det gispa + іменник | gispa + іменник | gispende |
| gispet + іменник | gispet + іменник | den/det gispede + іменник | gispede + іменник | |
| den/det gispete + іменник | gispete + іменник | |||
Походження
norrønt geispa ‘gape’Значення та вживання
puste (1) inn med korte og hørlige åndedrag
Приклад
- synet fikk dem til å gispe av overraskelse;
- han gispet etter luft