Bokmålsordboka
germanisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å germanisere | germaniserer | germaniserte | har germanisert | germaniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| germanisert + іменник | germanisert + іменник | den/det germaniserte + іменник | germaniserte + іменник | germaniserende |
Походження
fra latinЗначення та вживання
gjøre (mer) germansk;