Bokmålsordboka
generalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å generalisere | generaliserer | generaliserte | har generalisert | generaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| generalisert + іменник | generalisert + іменник | den/det generaliserte + іменник | generaliserte + іменник | generaliserende |
Походження
fra fransk; av general-Значення та вживання
gi allmenn gyldighet;
stille opp allmenne regler på grunnlag av enkelttilfeller
Приклад
- en må være forsiktig med å generalisere