Bokmålsordboka
geminere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å geminere | geminerer | geminerte | har geminert | geminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| geminert + іменник | geminert + іменник | den/det geminerte + іменник | geminerte + іменник | geminerende |
Значення та вживання
fordoble (en bokstav)
Приклад
- konsonanten er geminert