Bokmålsordboka
geleide
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å geleide | geleider | geleida | har geleida | geleid! |
| geleidet | har geleidet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| geleida + іменник | geleida + іменник | den/det geleida + іменник | geleida + іменник | geleidende |
| geleidet + іменник | geleidet + іменник | den/det geleidede + іменник | geleidede + іменник | |
| den/det geleidete + іменник | geleidete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- geleide en gammel dame over gata;
- jeg geleidet henne hjem