Bokmålsordboka
gaume
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gaume | gaumer | gauma | har gauma | gaum! |
| gaumet | har gaumet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gauma + іменник | gauma + іменник | den/det gauma + іменник | gauma + іменник | gaumende |
| gaumet + іменник | gaumet + іменник | den/det gaumede + іменник | gaumede + іменник | |
| den/det gaumete + іменник | gaumete + іменник | |||
Значення та вживання
akte, anse, legge merke til