Bokmålsordboka
ankre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ankre | ankrer | ankra | har ankra | ankr!ankre! |
| ankret | har ankret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ankra + іменник | ankra + іменник | den/det ankra + іменник | ankra + іменник | ankrende |
| ankret + іменник | ankret + іменник | den/det ankrede + іменник | ankrede + іменник | |
| den/det ankrete + іменник | ankrete + іменник | |||
Походження
av anker (1Значення та вживання
- senke anker (1, 1) for å holde skip på plass
Приклад
- skipet ankret opp ute på fjorden
- feste med ankerlignende redskap
Приклад
- ankre sjøkabelen