Bokmålsordboka
ankomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ankomme | ankommer | ankom | har ankommet | ankom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ankommen + іменникankommet + іменник | ankommet + іменник | den/det ankomne + іменник | ankomne + іменник | ankommende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- komme fram (til)
Приклад
- etter ruten skal skipet ankomme i morgen;
- han er nettopp ankommet fra Paris;
- vi ankom Bergen to timer forsinket
- brukt som substantiv:
- den sist ankomne
- troppe opp
Приклад
- hun ankom i shorts