Bokmålsordboka
gafle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gafle | gafler | gafla | har gafla | gafl!gafle! |
| gaflet | har gaflet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gafla + іменник | gafla + іменник | den/det gafla + іменник | gafla + іменник | gaflende |
| gaflet + іменник | gaflet + іменник | den/det gaflede + іменник | gaflede + іменник | |
| den/det gaflete + іменник | gaflete + іменник | |||
Значення та вживання
- bruke gaffel (på)
Приклад
- gafle innpå
- i orientering (4): lage løypene slik at løperne må ta (noen av) kontrollpostene i forskjellig rekkefølge (for å unngå at løperne følger etter hverandre)
Приклад
- første, tredje og femte post var gaflet
- brukt som adjektiv
- gaflede løyper
Фіксовані вирази
- gafle i segspise (maten) fort og grådig