Bokmålsordboka
fyrig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| fyrig | fyrig | fyrige | fyrige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| fyrigere | fyrigst | fyrigste |
Походження
fra lavtysk opprinnelig ‘ildaktig’Значення та вживання
lidenskapelig, livlig
Приклад
- en fyrig hest;
- være ung og fyrig