Bokmålsordboka
fyllekjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fyllekjøre | fyllekjører | fyllekjørte | har fyllekjørt | fyllekjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fyllekjørt + іменник | fyllekjørt + іменник | den/det fyllekjørte + іменник | fyllekjørte + іменник | fyllekjørende |
Походження
av fyllekjøringЗначення та вживання
kjøre i alkoholpåvirket tilstand