Bokmålsordboka
fuse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fuse | fuser | fuste | har fust | fus! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fust + іменник | fust + іменник | den/det fuste + іменник | fuste + іменник | fusende |
Значення та вживання
haste, strømme, storme
Приклад
- hun fuser fram