Bokmålsordboka
furnere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å furnere | furnerer | furnerte | har furnert | furner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| furnert + іменник | furnert + іменник | den/det furnerte + іменник | furnerte + іменник | furnerende |